Підводимо підсумки

NBoy post on жовтня 18, 2014

Підводячи підсумки, мабуть, цікаво поставити питання – як же ми дійшли до такого життя? Ющенко звинувачує у всьому Тимошенко, та перекладають провину за кризу в економіці України на Стельмаха, а Янукович готовий розтерзати усіх підряд, але Тимошенко – з особливою радістю. Проте, давайте спробуємо поглянути на ситуацію, абстрагувавшись від того, що набив оскому політико-електорального протистояння у бермудському трикутнику «Тимошенко-Ющенко-Янукович».
Україна: Чому?

Відразу ж помітимо, що кризові явища на міжнародних фінансових і товарних ринках зробили істотний вплив на те, що ми «маємо щастя» спостерігати в Україні зараз. Поза всяких сумнівів, такі чинники, як різке(чи не у 3 рази) зниження світових цін на металопродукцію, істотне підвищення спредов по боргових зобов’язаннях країн з ринками, що розвиваються, міцно «підкосило» фінансовий стан великих національних виробників, а також утруднило можливості обслуговування ними своїх зовнішніх боргових зобов’язань(а таких вони встигли набрати достатня кількість).

Не можна умовчати і про так звані торгові шоки. Це коли відбувається стагнація економік великих торгових партнерів України, внаслідок чого зменшується попит на товари вітчизняного експорту, що, у свою чергу, призводить до відпливу капіталу з України(у таких умовах ефективність його використання невисока) і падіння цін на внутрішні українські активи.

Наступний чинник – фінансові шоки, внаслідок яких міжнародні інвестори реструктуризували свої инвестпортфели. Як це зазвичай буває, в умовах загального зниження цін на активи іноземні інвестори вважали за краще «скинути» найменш надійні активи, до числа яких традиційно відносяться і українські.

Ще один цікавий момент: валютна криза в одній країні як би «посилає» сигнали спекулянтам про можливість девальвації валют країн з схожими макроекономічними характеристиками. Тобто не можна виключати, що девальвація валют східноєвропейських країн, приміром, угорського форинта, яка спостерігалася весною-влітку, дала поштовх до проведення спекулятивних атак на гривну.

У цьому плані по-справжньому дивує той факт, що буквально до серпня включно чи не усі вищі посадовці держави і переважна більшість українських економічних експертів одностайно запевняли усіх(і самих себе) в тому, що наслідки світової економічної кризи нашій країні не погрожують.

Хоча, потрібно відмітити, що і без впливу потрясінь на світових ринках, в Україні дозріли усі передумови для кризи. Завдяки «мудрій» ревальвационной політиці Нацбанку, за січень-серпень 2008 року реальний ефективний обмінний курс гривни підвищився на 14,7%. З урахуванням погіршення ситуації на світових товарних ринках, зниження цінової конкурентоспроможності українських виробників привело до нарощування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, що досяг за станом на кінець серпня(останній передкризовий місяць) 6,5% ВВП.

При цьому, відношення міжнародних резервів НБУ до короткострокового зовнішнього боргу в Україні складало 1,2. Це істотно нижче середнього нормативного(за методологією МВФ) показника для країн з низьким і середнім рівнем доходів, який складає 3,2. Відносно ВВП міжнародні резерви України знаходилися за станом на початок осені на рівні 19,3%, тоді як в країнах, що розвиваються, в середньому цей показник складав 27% ВВП. Теж показовий момент, погодитеся!

Більше того, міжнародні резерви України нині покривають лише три чверті суми платежів по зовнішньому боргу, що доводяться на 2009 рік. Тут дуже до речі згадуються ще одні «хитрощі вухами» від Нацбанку – замість того, щоб нарощувати міжнародні резерви весною-влітку, НБУ ігнорував надмірну пропозицію іноземної валюти на ринку. Причому, купувати долари у вказаний період часу можна було б по курсу 4,55-4,6 гривни. Але, пан Стельмах був упевнений в «підвищувальних» перспективах гривни. Як видно, на початку осені загострення події світової фінансової кризи оголило проблему відсутності необхідних золотовалютних резервів України.

Згадане надактивне залучення зовнішніх позик, разом з рядом інших чинників, привело до різкого зростання банківських кредитів. За станом на 1 листопада, сума кредитів, виданих суб’єктам економічної діяльності, досягла 64% ВВП. Крім того, надмірне залучення зовнішнього позикового капіталу привело до посилення уразливості економіки України – як тільки кон’юнктура світових товарних ринків погіршала, а світова кредитна криза поширилася на країни Східної Європи, це відразу ж різко загострило ситуацію у фінансовій системі нашої країни.

Необхідність виконання накопичених зобов’язань в умовах скорочення зовнішнього фінансування робить усе більш актуальними проблеми стабільності платіжного балансу України і уникнення глибокого економічного спаду : для здійснення розрахунків з кредиторами підприємства-позичальники вимушені будуть скорочувати витрати на ведення бізнесу, згортати інвестиційні проекти і вилучати обігові кошти.
Підсумуємо внутрішні кризисообразующие чинники. По-перше, це – значний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу нашої країни, що поєднується із скороченням припливу іноземних інвестицій і кредитів. Внаслідок чого в Україні сформувалося істотне негативне сальдо не лише торгового, але і платіжного балансу. Це привело до тиску на курс гривни і необхідності використати міжнародні резерви для хоч якогось стримування нацвалюти від стрімкої девальвації.

Природно, погіршення кон’юнктури на найважливіших для України міжнародних товарних ринках привело до різкого скорочення експортної валютної виручки. Услід за цим проявилося зменшення прибуткової частини держбюджету. До речі, як би це усе не обернулося ускладненнями з обслуговуванням зовнішніх і внутрішніх кредитів для вітчизняних підприємств-експортерів.

Відплив іноземного капіталу, що став нестримним, з України, небажання мати справу з національною валютою, масове вилучення депозитів з банківської системи стали причиною дестабілізації вітчизняного фінансового ринку. Зниження курсу гривни при існуванні значних валютних дисбалансів у банківському секторі, зменшення реальних доходів населення і погіршення фінансового стану підприємств привели до зниження якості банківських активів. Вилучення депозитів і скорочення зовнішніх запозичень звузило базу кредитних ресурсів банків.

Матеріали:

 

Напишіть відгук

  • XML-Важливі новини